Досудове врегулювання спорів ADR: практичні поради (Ч.2)

У частині 1 ми розглянули сучасні методи досудового врегулювання спорів (ADR). У цій частині 2 покажемо, як ці інструменти працюють на практиці у бізнесі та договорах.

🛡️У яких сферах застосовується ADR

Досудове врегулювання спорів (Alternative Dispute Resolution, ADR) найчастіше використовується в бізнесі, де затримки й судові витрати можуть бути критичними. У корпоративних конфліктах ADR допомагає швидко усунути суперечності між співвласниками, менеджментом, працівниками чи підрядниками. У проєктному управлінні ADR застосовують для вирішення технічних і фінансових розбіжностей, щоб не зупиняти реалізацію проєкту. У міжнародних контрактах ADR – фактично стандарт, оскільки дозволяє нейтрально та передбачувано вирішувати спори між компаніями різних юрисдикцій і діяльності, зокрема:

• Корпоративні відносини. Медіація між співзасновниками для збереження бізнесу.
• HR та трудові спори. Фасилітація або медіація для уникнення судів і репутаційних втрат.
• Постачання та логістика. Швидкі переговори + експертне визначення щодо якості або обсягів товару.
• IT та стартапи. Міжнародний арбітраж і онлайн-вирішення спорів (Online Dispute Resolution, ODR) для контрактів із замовниками з різних країн.
• Будівництво та інфраструктура. Експертне визначення – найпопулярніше для технічних спорів щодо кошторисів, затримок чи дефектів.

🛡️Як закласти ADR у договір: практичні підходи

Розділ договору "Порядок вирішення спорів" (ADR-положення) – це превентивний захист бізнесу від затяжних судів і непередбачуваних витрат. У складних або довгострокових проєктах ADR-положення допомагає захистити бізнес-процеси й зменшити ризики зупинки операцій. Завдяки цьому конфлікт вирішується за зрозумілою процедурою, без хаосу й правових прогалин. ADR-положення дозволяє сторонам обрати конкретний метод (переговори, медіація, фасилітація, експертиза, арбітраж, суд) і чітко визначити порядок дій, зокрема:

1. Метод вирішення спорів. Сторони можуть визначити багаторівневий порядок: спочатку переговори протягом узгодженого строку (наприклад, 15 днів), далі – застосування ADR-процедури (медіація, фасилітація, експертне визначення, арбітраж), а якщо спір не вирішено – передача його на розгляд компетентного суду. Така конструкція забезпечує гнучкість і юридичну визначеність для обох сторін.
2. Визначення нейтральної особи або порядку її вибору. Це може бути медіатор, експерт або арбітр, якого сторони погодять самостійно, наприклад, із числа незалежних фахівців або професійних асоціацій.
3. Встановлення формату процесу й строків. Сторони визначають тривалість та спосіб проведення ADR-процедури: це може бути онлайн-медіація, письмовий розгляд, експертне визначення або інший погоджений формат. Строки встановлюються "у межах, необхідних для якісного аналізу", щоб уникнути надмірного тиску на експерта чи медіатора, та фіксуються в медіаційній угоді.
4. Визначення юридичної сили рішення. Сторони можуть погодити, що результат процедури має обов’язковий або рекомендаційний характер (типово для медіації та фасилітації). Якщо сторони договору домовляються про обов’язкове виконання, у них виникають зобов’язання, невиконання яких може стати підставою для судового розгляду.
5. Обрати правову систему та місце вирішення спору (для міжнародних контрактів). Це дає юридичну передбачуваність і спрощує виконання рішення.

Медіатор – веде діалог, консультує, надає поради та допомагає сторонам знайти спільне рішення без тиску.

Фасилітатор – керує груповими дискусіями, корисний для внутрішніх корпоративних спорів.
Експерт – дає професійний висновок у технічних, фінансових, аудиторських питаннях.

Арбітр – ухвалює обов’язкове рішення, яке має силу приватного суду.

ODR-провайдер – у разі онлайн-платформ: забезпечує технічний та процедурний формат розгляду.

Досудове вирішення спорів – це стратегія, яка дозволяє бізнесу діяти швидше, ефективніше та передбачуваніше. Медіація, переговори, арбітраж і інші ADR-методи допомагають захистити партнерства, зменшити фінансові втрати й уникнути тривалих судових процесів. Сучасні компанії все частіше включають ADR у свої договори та використовують нейтральних фахівців, щоб тримати під контролем ризики та зберігати стабільність бізнес-процесів. Щодо українського бізнесу, то він поступово відкриває для себе ці інструменти, роблячи перші сміливі кроки до сучасного та ефективного вирішення спорів.